Дякуємо за довіру
Ми будемо надсилати Вам тільки найактуальнішу інформацію
Заявка успішно відправлена
Менеджер скоро зв'яжеться з вами!
Забронювати номер

Закарпатський діалект: експрес-курс колоритною говіркою

Українські Карпати — воістину унікальний край! Він відомий не тільки мальовничими краєвидами, лижними курортами та незвичайною місцевою кухнею, а й неповторною говіркою місцевих жителів. Часом спілкування із закарпатцями перетворюється на екстремальний квест навіть для філологів, не кажучи вже про звичайних туристів. Іноді закарпатська мова відрізняється в різних регіонах настільки, що мешканці одного села майже не розуміють, про що говорять їхні "сусіди по Карпатах". 

Самобутність мови є саме тією оригінальною "родзинкою", яка надає додаткової привабливості цьому легендарному краю. Останнім часом спостерігається справжній бум популярності закарпатської говірки. Нею пишуть пісні та книжки, знімають мультфільми та гумористичні ролики, складають спеціальні словники західноукраїнської говірки. Познайомившись ближче з цим діалектом, неможливо залишитися байдужим. Багато слів не тільки оригінальні, але й вельми колоритно і яскраво відображають суть.

Історія появи закарпатського діалекту

Протягом усього існування цей Богом даний край зазнавав завоювань і належав різним країнам. Науковці називають історію Закарпаття однією з найскладніших і найзахопливіших. Закарпатська говірка почала формуватися з 14–15 століття, проте найбільший розвиток припав на 16 і 17 століття. 

В основі говірки лежить безліч запозичень із сусідніх із регіоном країн, у зв'язку з чим розрізняють чотири мовні групи:

  • верховинська

  • боржавська

  • ужанська

  • марамороська

У наші дні Закарпаття межує з чотирма країнами (Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина). Саме тому словниковий запас місцевих жителів безпосередньо залежить від розташування населеного пункту. До прикладу, під час екскурсійного туру до прикордонних з Угорщиною сіл нерідко можна почути характерні для угорців слова: вариш (місто), вадь (або), галасити (рибалити), валовишний (підходящий) тощо. В українців, які є сусідами зі Словаччиною, в ходу запозичені слова: коцур (кіт), шваблик (сірник), часочки (годинник) та інші. Певний вплив справляють і говірки інших етногруп, які проживають у Львівській та Івано-Франківській областях. У лексиці закарпатців також часто зустрічаються чеські, німецькі та румунські запозичення. Приємним бонусом для місцевої молоді є можливість легко та швидко опанувати румунську, угорську чи словацьку мови, адже значна частина лексики їм знайома змалечку.

Що означають популярні слова Західної України?

У більшості туристів знайомство з оригінальним словником починається з відвідування місцевого ресторану і вивчення меню. Оладки з тертої картоплі (деруни) тут іменуються кремзликами, гуглями, ріпляниками, рисильованиками або кийзликами. Предметом особливої гордості кожного газди є ароматна пікниця (свинячо-яловича копчена ковбаса) і шовдарь (значний свинячий окіст).  Талановиті сокачки-кухарки знають безліч рецептів, від дзями (бульйону) до оща (вафель) і шитеменів (тістечок, печива). Гостинні господарі принесуть вам повну талір крумлей із жумарями, папригою та парадичкою (тарілку з відвареною картоплею, смаженим салом, перцем і помідорами). 

Веселе застілля не обійдеться і без міцної палинки (горілки) або вина у містких погарах (склянках). Головне — не перестаратися з досить гострою їжею, щоб не довелося викликати ментувку з орвошем (карету швидкої допомоги з лікарем). 

Деякі західні слова необхідно знати не просто для забави, адже вони пов'язані з традиційною "лексикою туриста". У дорозі вам можуть знадобитися шваблики (сірники), оренда біцигля (велосипеда), пляшка квасної (мінеральної) води, літрик (ліхтарик) та інші дрібниці. Не поспішайте засмучуватися, якщо товариський гуцул відправить вас за покупками в склеп — це всього лише назва магазину. Красиві сувеніри можна скласти в розшиті бесаги, в гатижак (рюкзак) або куферт (валізу). Якщо бажаєте дізнатися про ціну на товар, достатньо запитати: «Кильо?» (скільки?) і дістати свою тапловку-гаманець.

Дівчині, яка почула від симпатичного закарпатця: «Файна тварюка!», потрібно щиро порадіти вишуканому компліменту. Слово «тварюка» тут означає «особа» або «творіння, створіння» (залежно від регіону), а «файний» — це гарний або прекрасний. 

Ось такі фіглі (жарти) чекають на вас у колоритному та прекрасному Закарпатті!

;