Національна кухня — різноманітна, ситна і дуже смачна. Українці здавна вміли готувати цікаві, поживні страви з простих, доступних компонентів — свинини, птиці, овочів, ягід, борошна, яєць і молока. Крім того, часто на святковому та повсякденному столі була присутня риба. Старовинні рецепти української кухні досі використовують кухарі не тільки в нашій країні, а й в Америці, Європі: судак із цибулею та часником, карасі в сметані, борщ, а ще — галушки, вареники, узвар...
Познайомитися з розмаїттям національних страв, можна відвідавши ресторан у Карпатах.
Також пропонуємо відновити в пам'яті популярні рецепти, а про деякі ви навіть можете дізнатися вперше!
Зазвичай перше готують на м'ясному бульйоні з використанням пасерованих овочів. Також можна знайти рецепти на основі риби, грибів і бобових. До появи картоплі, її замінювали крупами або борошняними галушками. Розглянемо найпопулярніші перші страви української кухні.
У кожної господині своя технологія приготування борщу, але пропонуємо згадати саме класичний рецепт. Раніше сім'ї були великими, тому перше готували у великій каструлі. Борщ має бути наваристим, тож на 5–6 літрів води брали 1 кг м'яса, найчастіше свинини. Також додавали моркву, картоплю, квасолю, буряк, червоний солодкий перець, капусту та селеру. З приправ для борщу використовували лавровий лист, чорний перець, зелень для прикраси.
Процес приготування послідовний і може комусь здатися доволі тривалим, але результат вартий докладених зусиль.
Каструлю на третину наповнюють водою й ставлять на вогонь. М'ясо нарізають порційно і відправляють у каструлю. Рецепти старовинної української кухні вказують, що крім м'якоті також потрібно використовувати свинячі або яловичі ребра, курячі шийки й крильця. Тоді бульйон виходить ароматним і наваристим.
Після того як вода закипіла, обов'язково знімають піну, щоб бульйон надалі вийшов прозорим. До нього додають лавровий лист, селеру, сіль, перець. Тепер бульйон залишають кипіти на повільному вогні до готовності м'яса — це близько години. Після цього витягують корінь селери та лавровий лист, а в каструлю додають попередньо замочену квасолю. Поки вона вариться протягом 20 хв, готують заправку — на пательні смажать подрібнену цибулю, моркву, буряк, болгарський перець і томатну пасту. Раніше замість томатної пасти використовували очищені від шкірки, дрібно нарізані томати. Отриману заправку додають у каструлю і варять бульйон ще 15 хвилин. Потім у борщ додають картоплю, а через 15 хвилин — нарізану капусту. Пробують страву на смак і за потреби додають сіль, перець. Через 5 хвилин каструлю знімають із вогню. Перша страва готова! Але не поспішайте кликати близьких на дегустацію. Вважається, що піку свого смаку й аромату перша страва досягає через 10–12 годин після завершення приготування. Борщ подають зі сметаною та зеленню. Також традиційною закускою вважається сало.
Рецепти перших страв української кухні були б неповними без кулешу. Це густий суп із пшона, картоплі, цибулі та зелені. Найбільшого поширення куліш набув у південно-східних і східних регіонах України.
Технологія його приготування доволі проста — у киплячу воду з додаванням солі за смаком засипають промите пшоно, варять до готовності та додають нарізану картоплю, після чого не знімають з плити ще 30 хвилин. Паралельно на сковорідці підсмажують цибулю на салі та заправляють готовий суп шкварками, що вийшли, і зеленню петрушки. Через 5 хвилин каструлю знімають із вогню. Куліш готовий — можна подавати до столу!
Для її приготування окремо обсмажують волоські горіхи та мак. Мак подрібнюють у ступці. Потім очищений гострий перець, часник, чебрець, мак, горіхи та сало пропускають через м'ясорубку. Раніше для цього використовували ступку з товкачиком. Отриману масу перекладають у глибоку миску, додають сіль і перець за смаком, а далі — перемішують до отримання однорідної маси. Закусці, як і борщу, потрібно дати "відпочити". Тому сало залишають у холодильнику на добу. Подають на хлібі.
Другі старовинні страви української кухні — це соковите м'ясо, карасі в сметані, деруни, печеня і страви з борошна і сиру (галушки, вареники, каші).
Страва являє собою ароматні ковбаски з індички та сиру. Для її приготування індичий фарш змішують із молоком, яйцем, твердим сиром і маслом. Вимішують усі інгредієнти до отримання однорідної маси. Отриманий фарш солять і перчать на смак. Потім формують ковбаски й обвалюють у панірувальних сухарях. Для того щоб страва тримала форму, її рекомендують на 20 хвилин помістити в морозилку, після чого обсмажити на сковорідці з двох боків і подавати із зеленню. Це один із варіантів святкового частування.
Ще одну смачну м'ясну страву готують із м'якоті яловичини. М'ясо нарізають на 4 пласкі шматки розміром із долоню, відбивають, солять, перчать. Потім на кожен шматок кладуть кілька кружечків солоного огірка, звареного круто яйця, кілька смужок шпику та нарізану соломкою сиру картоплю. Кожен м'ясний шматочок згортають у рулет і перев'язують ниткою. Потім обмазують яйцем і панірують у борошні. На завершальному етапі завиванці обсмажують на великому вогні в топленому салі й тушкують у бульйоні або невеликій кількості води. Подають м'ясо з картоплею.
Старовинна українська кухня — це різноманітні каші. Одна з найпопулярніших — банош із кукурудзяної крупи. Його часто подають у Карпатах.
Для приготування каші вершки виливають у товстостінну каструлю і доводять до кипіння. Потім поступово всипають кукурудзяну крупу і готують на повільному вогні до консистенції манної каші. Поки вариться крупа, копчене сало ріжуть і обсмажують на сковорідці. Коли шкварки та каша готові, не потрібно поспішати знімати банош із вогню. Слід узяти дерев'яну ложку і збивати крупу доти, доки на поверхні не виступлять масляні краплі. Тепер банош можна зняти з вогню, викласти на тарілки, посипати бринзою, шкварками і подавати до столу.
Ця дещо забута страва національної кухні готується дуже просто. Молоко та яйця збивають із невеликою кількістю солі. Потім суміш виливають у керамічну форму і відправляють у духовку, нагріту до 180°С на 15 хвилин до появи на поверхні рум'яної скоринки. Прикрашають кашу сезонними ягодами.
Українська кухня славиться своїми десертами та випічкою. Наприклад, варто обов'язково спробувати вергуни.
У минулому це один із найпопулярніших десертів. Раніше їх готували дівчата і пригощали хлопців на вечорницях. Випічку готують на основі молочної сироватки, цукру або меду, борошна та масла.
Спочатку із сироватки, борошна та цукру замішують еластичне тісто. Його розгортають пластом і розрізають на прямокутники. У центрі кожного шматочка тіста роблять надріз, у який протягують один край прямокутника. Отриманий вергун смажать у великій кількості олії до красивого золотистого кольору. Випічку посипають цукровою пудрою і подають до чаю, кави, освіжальних напоїв, молока. Вона смачна і в гарячому, і в холодному вигляді.
Найчастіше їх готували до Макового Спасу. Для цього з борошна, яйця, цукру, води та маку замішують тісто. Його розкачують тонким пластом і формують коржі. Їх випікають у духовці до золотистої скоринки. Паралельно готують соус. Запарений мак розтирають із цукром, водою та медом. Соусом поливають готові коржі.
Для приготування традиційних вареників використовують різноманітні начинки — сир, капусту, печінку, сливи та найчастіше вишню.
Для тіста замішують борошно з теплою водою, дрібкою солі та соняшниковою олією. Воно має бути доволі еластичним, але не рідким. Поки тісто "відпочиває" годину, готують начинку — промивають вишню, очищають її від кісточок, змішують із медом і борошном. Після закінчення години тісто розгортають і склянкою видавлюють кружечки. У центр викладають вишневу начинку і формують вареники. Їх варять у підсоленій киплячій воді доти, доки вареники не спливуть на поверхню — це близько 15 хвилин. Готову страву поливають сметаною, маслом і подають до столу.
Чудове доповнення до борщу та інших перших страв. Із пшеничного борошна, води, цукру, дріжджів і соняшникової олії замішують тісто. Залишають його підходити і формують пампушки завбільшки з горіх. У процесі випічки вони значно збільшуються в об'ємі. Поки тісто перебуває в духовці із суміші часнику, олії та кропу роблять соус, яким поливають гарячі пампушки перед подачею до столу.
Які традиційні напої ви знаєте? Напевно, чули і пробували узвар і медовуху. Але рецепти старовинної української кухні пропонують куди більш різноманітний асортимент напоїв!
Напій нагадує густий кисіль. Його готували з житнього або гречаного борошна із солодом. Для цього борошно запарювали окропом до консистенції рідкого тіста і ставили в тепле місце для скисання. Вранці отриману рідину варили в горщику і влітку подавали із сезонними ягодами, а взимку — із сухофруктами.
Напій можна назвати наливкою або хлібним вином, яке готували з медом, прянощами і сухофруктами. Для цього спочатку варили грушевий компот із додаванням слив. Потім ніч настоювали, проціджували і додавали в настій гострий перець. Також до рецептури входила м'ята, чебрець, гвоздика і кориця. Отриману суміш парили з медом у печі. Варенуху пили як гарячою, так і холодною. Такий напій був популярний у запорізьких козаків. Сьогодні його можна зустріти на Слобожанщині та в Придністров'ї.
Це далеко не повний перелік національних страв. Насправді українська кухня дуже різноманітна. Причому страви різних регіонів гармонійно доповнюють одна одну, але мають відмінності. Це пояснюється різними природними умовами та історичними нюансами розвитку. Особливо помітні відмінності між кухнею у східних і західних регіонах країни. Наприклад, борщ має масу варіацій приготування.
Крім того, національна кухня запозичила деякі технологічні прийоми з татарської, німецької, угорської кухонь, видозмінивши або доповнивши їх. Наприклад, вважається, що прообразом вареників стала османська страва дюш-ваш, яка нагадувала пельмень. На території України вона трансформувалася у вареники з начинками з сиру, вишень, картоплі, шкварок тощо. З німецької кухні ми почерпнули технологію дроблення продуктів, яка потім використовувалася в приготуванні багатьох смачних страв, зокрема, січеників — різновиду котлет.
Обов'язково поекспериментуйте з давніми рецептами на своїй кухні та пориньте у смакові українські традиції!