Масляна в Україні: історія та традиції

Масляна символізує завершення зими та початок Великого великоднього посту. Для багатьох це можливість скуштувати смачні страви. Але сенс свята не лише в частуваннях. 

Масляна: історія свята

Масляна — стародавнє свято, що бере свій початок з язичницьких часів. Ще до Хрещення Київської Русі Володимиром Великим слов'яни відзначали Колодій. Інші назви свята — Масляна та Колодка. Саме воно лягло в основу Масляної. У ці дні, згідно з традицією, до домівок молодих хлопців, які ще не створили власної сім'ї, прив'язували колодки. Вони слугували знаком, на який мала звернути увагу молодь. Дівчата та хлопці мали замислитися про важливість сімейного вогнища. У ці дні готували смачні страви національної кухні, а свято присвячували приходу весни. 

Свято Масляна — символ весняного оновлення й тепла. В останній день народних гулянь люди розважалися та їли від душі перед початком суворого посту. Наприклад, на території України, окрім налисників, готували вареники з сирною начинкою та сметаною, сирники, млинці з гречки та пампушки. 

Примітно, що остання неділя перед постом називається сиропусною. Цього дня люди не вживали тваринних жирів, сала та м'яса. Здебільшого їли страви з яєць і молочних продуктів. Наприклад, млинці на Масляну.

Традиції на Масляну по днях

Під час святкового тижня цікаві не лише частування. Масляна — традиції наших пращурів, насамперед. Наприклад, напередодні дівчата прикрашали палицю так, щоб вона нагадувала живу людину. У перший день святкувань колодку оздоблювали, у вівторок — хрестили, у середині тижня вона жила, у четвер — помирала. У п'ятницю її ховали, на шостий день тижня оплакували, а в неділю свято завершувалося.

Сьогодні неділю називають Прощеною. За традицією всі просять одне в одного прощення за минулі образи. Причому не лише в рідних, а й також у друзів, знайомих. 

На завершення свята спалюють опудало на масляну, яке стало символом колодки. Також раніше разом із опудалом спалювали старі, непотрібні речі, щоб разом із ними позбутися важких думок, проблем та іншого негативу. 

Давайте докладніше поговоримо, що роблять на Масляну по днях?

Понеділок

Саме понеділок є днем, коли починається Масляна. Цього дня було заведено запрошувати до себе близьких і накривати стіл. Господині цілий день поралися на кухні, готуючи голубці, запіканки, вареники. Але першою стравою, яку подавали, були млинці. Їх пекли після сходу сонця й кілька тарілок розставляли біля хати для покійних родичів. Крім того, у центрі села встановлювали опудало, яке залишалося там до неділі. 

Вівторок

Другий день тижня був знаменним для батьків молоді. У вівторок вони ходили на оглядини до дівчат, які зацікавили їхніх синів. Оглядини мали відбутися до Великого посту. 

Середа

Цього дня до хати дівчини приходив потенційний чоловік. Тому майбутня теща мала накрити багатий стіл. За вечерею збиралася вся сім'я, і майбутній зять мав усіляко допомагати тещі, "задобрювати" її. 

Четвер

По-справжньому святкувати Масляну починали вже з четверга. Цього дня заборонялося працювати, починалися масові гуляння. Молоді люди виходили на вулицю, танцювали, грали на музичних інструментах, влаштовували бої на кулаках і каталися в санях. 

П'ятниця

Це тещин день. Тоді-то вона й збирала компанію з рідних і подруг для походу в гості до майбутнього зятя. Він мав разом зі своєю нареченою накрити стіл, щоб сподобатися майбутнім родичам.  

Субота

Цього дня майбутня наречена кликала в гості сестер нареченого та накривала стіл. Також дівчина готувала невеликі подарунки, щоб сподобатися майбутнім родичкам. Крім посиденьок за столом, дівчата танцювали, співали та ворожили. 

Неділя

Зранку люди йшли на церковну службу, де молилися за живих і поминали мертвих. Після цього господині накривали стіл. Готували багато перед початком посту. Просили одне в одного прощення за всі колишні гріхи й образи, а потім виходили на площу, де тривали масові гуляння й урочисто спалювалося опудало. 

Історія Масляної має язичницьке коріння і була пов'язана з весняним сонцеворотом. Перша згадка про свято в традиційному для нас розумінні належить до XI століття. Сьогодні воно передує Великому посту та залежить від його термінів. У 2024 році святкування припадає на період з 11 по 17 березня.

Що готують на Масляну

Цікаво не лише як святкують Масляну, а й що найчастіше подавали до столу. За однією з версій, зазвичай готували вареники, оскільки вони є національною обрядовою стравою. На свято використовували різні начинки. Однак, мабуть, найпопулярнішим варіантом були вареники з сиром, запечені з маслом і сметаною. 

Язичницькі племена на свято готували круглий обрядовий хліб — млинець. Його смажили на глиняних сковорідках із зубчастими краями та хрестом по центру, що символізувало Сонце.