Гуцульські прислів'я та приказки: колоритні висловлювання українських горян

Гуцулів по праву називають "обличчям" Карпат і яскравим втіленням місцевого колориту. Ще донедавна весь їхній досвід передавався тільки з вуст в уста — до другої половини ХХ ст. більшість місцевих горян не володіли грамотою. Може тому гуцули так дбайливо ставляться до доброго й мудрого слова, вкладаючи глибоку думку в кожне прислів'я і прискіпливо залишаючи тільки найкращі зразки фольклору. 

Сьогодні на Гуцульщині можна зустріти як відомі українські прислів'я та приказки, так і ексклюзивні шедеври усної творчості. Віртуозна точність слів тут поєднується з життєвим прагматизмом та іронічним гумором. На думку багатьох туристів, збирати карпатські приказки не менш захопливо, ніж гриби чи ягоди.

Чим відрізняється гуцульський фольклор?

На високогір'ї все інакше — ближче небо і ближче Бог. Важкий побут не залишає часу на дозвільні роздуми та дріб'язкові образи. Людина концентрується на найголовнішому й найдорожчому для себе: стосунках із сім'єю та Богом, веденні господарства, вихованні дітей. 

Гірський народ щиро вірить не тільки в цілющу силу вогню і води, а й у незламність слова. Це накладає велику відповідальність на кожного і закликає його пам'ятати про цінність великого дару. Навіть у прислів'ях гуцул боїться в чомусь дорікнути вищим силам і поскаржитися. «Бог добрий, коби такі люди», — каже він. Життя у віддаленому куточку України привчило розраховувати тільки на себе і з готовністю нести свій хрест. «Єк не вмів ти си шєнувати, то будеш іти старцювати», — нагадує старе прислів'я (Якщо не навчишся себе поважати, то підеш жебракувати). Життєві випробування прийнято сприймати як виклик, а не як покарання: «Аби знати, що чоловік варт, Бог зиму насилає». 

Предметом особливої іронії були і є ледарі, марнослови і самохвали. Серед всенародно улюбленого на цю тему: «Як єс не корж, то не коржиси» («Коли ти не коржик, то й не "викоржуйся"») або «Від землі на сантиметер, а язик на метер». 

Життя українського горянина змушує його бути заповзятливим і сміливим, адже «боязкий лис курки не їсть». Єдине слабке місце — діти, яких тут обожнюють і щиро поважають. Недарма вальяжні мешканці сусідніх міст любили зауважити: «Дрижить, як гуцул над дітьми». Утім, і самі гуцули цього не приховують, підкреслюючи зв'язок поколінь: «Добрі діти тримають рід на світі». 

З огляду на палкий темперамент мешканців Карпат та їхню звичку говорити швидко й захоплено, інколи діалог середньостатистичного українця з гостинним ґаздою перетворюється на екстрим-квест. Українські приказки в місцевому виконанні настільки колоритні та несподівані, що викликають захоплення і бажання запам'ятати влучний вислів.

Популярні гуцульські висловлювання та їхній зміст

Щоб правильно трактувати фольклор конкретної етнічної групи, необхідно враховувати умови її життя. 

• «До кулеші смійся, як сонях до сонця». Чим така гарна рідка каша і чому не згадується традиційний символ — хліб? Відповідь проста: у Карпатах критично мало орних земель. Найбільшою цінністю була кукурудза та її похідні — кулеша, буришник, бануш. 
• «Ґазду видно по отарі, а ґаздиню по хаті» — також дуже характерне прислів'я. На відміну від центральних регіонів України, де подружжя займалося господарюванням пліч-о-пліч, у Карпатах основним видом промислу було вівчарство. Чоловіки багато часу проводили на випасах овець, вкладаючи в цю справу весь свій час і сили. 
• «Дивитси, як босий на гадину» — приказка про перелякану і панікуючу людину. Звичайно ж, імовірність зустрітися зі змією в горах набагато вища порівняно з центром Львова чи Києва. Звідси й актуальність теми про підступну "гадину". 
• «Високі гори мають глибокі доли» — філософськи порівнюють гуцули мінливий шлях до успіху з найближчим і знайомим собі поняттям, з рідними Карпатами. 
• «Крейцер вартіший вдома, ніж на чужині два» — стверджує гуцульська мудрість. Багато українських народних висловів наповнені любов'ю до рідного краю. І в цьому люди в нашій країні єдині, незалежно від місця проживання.

Карпатські горяни — це воістину унікальні люди, побувати у яких мріє багато хто. Вони завжди раді гостям і готові подарувати кожному частинку любові до дорогої Гуцулії!