Знамениті гори України по праву вважаються величезним зоопарком просто неба. Тут проживає понад 70 видів ссавців, а також земноводні, птахи та комахи. Тваринний світ Карпат багатий і дивовижний, чому сприяє різноманітний ландшафт. Кам'янисті та лісові схили тут є сусідами з глибокими долинами, передгір'ями і степами, створюючи сприятливі умови для звірів і рослин.
Місцеві ліси стали домівкою для багатьох відомих тварин. Серед них: бурі ведмеді, вовки, єнотоподібні собаки, рисі, барани-муфлони, зайці, борсуки, лісові коти, козулі, гризуни та кажани, зубри, дикі кабани, змії, ящірки, жаби, тритони та інші.
Є найбільшим хижаком України та Європи, вага якого може сягати 600 кг. Тварина харчується комахами, горіхами, медом, ягодами, грибами та корінням, а ранньою весною спускаються до річки на риболовлю. Після танення снігів підіймається високо в гори. Бурий ведмідь може прожити в одному барлозі все життя, міняючи його тільки в разі руйнування. Довжина кігтів у "милого ведмедика" сягає до 12 см, тому зустрічі з ним краще уникати. Сьогодні популяція українських бурих ведмедів становить близько 300 особин, науковці відстежують маршрути міграції ведмедів за допомогою спеціального обладнання.
Рись селиться у високогірній місцевості. Це бездоганний мисливець, здобиччю якого може стати вівця, заєць, козуля або навіть дика свиня. За розміром хижак нагадує великого собаку, проте багаторазово перевершує його у спритності та маневровності. Розкішне плямисте хутро рисі робить її однією з найкрасивіших представниць тваринного світу Карпат, а ефектні пензлики на вухах надають додаткового шарму. Саме рись стала переможницею всеукраїнського голосування в номінації «Символ Карпат».
Гірські олені відомі своєю любов'ю до тривалих переходів, за день можуть долати до 50 км. Тварини невибагливі в їжі та здатні харчуватися рослинністю понад 300 видів. Олені — стадні тварини, як правило, зграю очолює стара самка. Силу противника олені визначають за гучністю реву, який періодично розноситься околицями.
Зустрічається на території нашої країни тільки в Поліссі та Карпатах. Кабани мають ідеальний слух, але посередній зір, тому змушені добре маскуватися. Вепри обожнюють сирі й тінисті місця, в їхньому раціоні переважає рослинна їжа. Попри значну вагу (до 300 кг), вепри жваво бігають і непогано плавають. Особливо мило виглядають маленькі смугасті поросята, а з віком щетина набуває коричнево-чорного забарвлення.
У місцевих лісах зустрічаються представники тваринного світу з різних кліматичних зон Землі — від тропіків до тайги. Про деяких із них гуцули складають легенди та казки.
Крихітне звірятко з величезними очима важить не більше 40 грамів. Лісові соні за зовнішнім виглядом нагадують мініатюрну білку. Тварина з пухнастим хвостом вирізняється спритністю, якій можна позаздрити, завдяки чіпким пальчикам. Малюки обожнюють забиратися на дерева і чагарники, а при утриманні рівноваги не остання роль відводиться хвосту. Через особливе забарвлення шерсті в районі очей сонь іноді називають "карпатськими пандами". Тварина селиться в природних укриттях або самостійно плете гніздо із сухої трави й тонких прутиків.
Унікальна порода коней, які зустрічаються тільки в Карпатах. Характерною рисою гуцуликів вважається витривалість, сила та кмітливість. Невеликі та міцні конячки пристосовані до життя й роботи в умовах гір: пересуваються на далекі відстані з важкою поклажею, обережно крокують по дрібному камінню, уміють спускатися крутими берегами річок і знаходити брід. З високогірних полонин гуцулики самі повертаються додому, бо швидко запам'ятовують місця, де раніше бували. «Де є гуцул — там і гуцулик», — говорить народне прислів'я, підкреслюючи важливу роль карпатського поні в житті горян.
Горностай — маленькі та верткі тварини Карпатських гір, особливу привабливість яким дарує пухнасте хутро. Взимку воно стає білосніжним, а влітку набуває темнішого забарвлення, від жовтувато-сірого до коричневого. Це звірятко не тільки прекрасний мисливець, а й відмінний плавець. Останніми роками популяція горностая стрімко скорочується, через що цей вид занесено до Червоної книги України.
Один із найбільш незвичайних представників фауни Карпат. Глянцева чорна шкіра рептилії усіяна помаранчевими або жовтими плямами, що надає особині фантастичного вигляду. Тварини водяться серед пагорбів і в лісах, ведуть нічний спосіб життя. Побачити вогняну саламандру вдень можна після рясних опадів, завдяки чому місцеві жителі називають її дощовою ящіркою і приписують їй містичні здібності. Саламандри влітку люблять прохолоду і вологу, а зимувати воліють великими компаніями (від кількох десятків до сотень особин).
Тваринний світ українських Карпат підкорює різноманітністю і викликає заслужену гордість. Більшість диких звірів цураються людей, тому побачити їх можна лише завдяки випадковості. Однак відчуття "спільного простору" з унікальними тваринами надає гірській прогулянці особливого сенсу і романтики.