Скелелазіння та альпінізм — не просто види активного відпочинку чи екстремального спорту, вони є потужним інструментом саморозвитку та духовного зростання. Піднімаючись по вертикальних поверхнях, і долаючи непрості гірські траси, людина не тільки випробовує свої фізичні можливості, а й стає впевненішою в собі. Щоб отримати задоволення від спортивних сходжень, зовсім не обов'язково їхати за кордон. Існують досить цікаві маршрути по Україні.
Скелелазіння являє собою захопливий і технічно складний вид активного відпочинку, який вимагає відповідного спорядження для занять. Нижче представлений огляд основного комплекту обладнання, необхідного як для боулдерінгу, так і для скелелазіння з верхньою страховкою.
Для боулдерінгу:
скельні туфлі — забезпечують надійне зчеплення з зачепами на скелі;
магнезія — покращує хватку, вбираючи піт і запобігаючи ковзанню рук;
мішечок для магнезії — забезпечує легкий доступ до магнезії під час занять;
боулдермати — м'які, міцні килимки, призначені для безпечного зістрибування з каменів, після завершення маршруту.
Спорядження для скелелазіння з верхньою страховкою:
страхувальний пристрій — підвищує тертя мотузки, забезпечуючи контроль над спуском;
страхувальна система — включає поясний ремінь і петлі для ніг, що забезпечують безпечну фіксацію;
карабін — використовується для з'єднання системи;
динамічна мотузка і відтяжки;
каска — захищає голову від падаючого каміння тощо.
Крім того, важливо знати, як вибрати взуття для скелелазіння та одяг. Він має бути зручним, дихаючим і повинен забезпечувати свободу рухів.
Незалежно від виду скелелазіння, безпека завжди залишається пріоритетом. Перед кожним тренуванням або сходженням, необхідно ретельно перевіряти спорядження і переконатися в його надійності.
Скелелазіння — це не тільки про азарт і активний відпочинок, а й навички, що вимагають ретельної підготовки. Ви можете обрати між вертикальними стінами скеледромів і природними формуваннями. Існують два основних типи скелелазіння: з верхньою страховкою — підйом по мотузці, і боулдерінг — підйоми на невисокі дистанції без мотузки, але із застосуванням захисних матів.
Багато спортсменів-початківців віддають перевагу боулдерінгу, оскільки він трохи простіший і не передбачає значних висот.
Скелелазіння походить від альпінізму, тому запозичило від нього систему категорування. Але з плином часу вона зазнала змін. Попри це, базові принципи системи дають змогу зрозуміти, чому скелелазна шкала починається з п'ятої категорії, а не з першої. Логіка проста: гірський альпінізм для новачків часто зводиться до «піших сходжень», тоді як скелелазіння передбачає підйом вершинами. Отже, класифікація одразу стартує з рівня, де вже є елементи самого скелелазіння.
Кожна траса оцінюється за рівнем складності від 5 до 9 у числовому значенні та від «А» до «С» — у буквеному. Складність маршруту рівномірно зростає від категорії до категорії.
Скелелазіння та альпінізм в Україні, хоч і пов'язані обидва з вертикальним сходженням у гірських умовах, але все ж не є одним і тим самим.
Якщо порівнювати між собою альпінізм і скелелазіння, різниця полягатиме в цілях, локаціях, технічних навичках, екіпіруванні та навіть самій філософії активностей.
В альпінізмі основний акцент на довгих багатоденних походах, експедиціях і подоланні складних гірських маршрутів. Скелелазіння найчастіше орієнтоване тренуванням на вертикальних природних поверхнях і скеледромах із фокусом на техніці підйому і подоланні коротких маршрутів.
Для альпінізму — це гірський рельєф, включно з льодовиками, скелями, сніжними вершинами і піковими хребтами. Якщо мова про скелелазіння — Карпати будуть ідеальним місцем для спортсменів-початківців. Адже ця активність здійснюється в більш контрольованих умовах на штучних або природних скельних стінах.
Альпінізм вимагає широкого спектра навичок, включно з орієнтуванням у гірській місцевості, знанням техніки безпеки на льоду і скелях, а також умінням використовувати технічно складне спорядження. А скелелазіння ґрунтується на техніках лазіння, таких як боулдерінг, спортивне сходження тощо.
Альпінізм має широкий асортимент спеціалізованої екіпіровки, як-от льодові сокири, карабіни, альпіністські канати тощо. У той час як скелелазіння зазвичай вимагає простішого набору аксесуарів, включно з магнезією для зчеплення, спеціалізованими скельними черевиками та м'якими боулдерматами.
В альпінізмі основний упор робиться на взаємодію з природою, подолання власних можливостей і досягнення високогірних вершин. Скелелазіння ж має скоріше змагальний аспект. Тут робиться акцент на самовдосконаленні та досягненні найкращих результатів.
Як бачимо, хоч скелелазіння часто вживають як синонім до альпінізму, все ж є різниця між цими активностями. Обирайте ту, що вам до душі, і вирушайте підкорювати нові вершини!